Slide 1
 
English  speaking  teachers  for  foreign  students

Foreign students are welcome to get high quality medical education…

Slide 2
 
ПІДГОТОВКА ЛІКАРІВ-СТОМАТОЛОГІВ

Стоматолог – потрібна і високооплачувана професія, а що попереду? У майбутньому ті досягнення в галузі електроніки, біо-, нанотехнологій, що використовує  стоматологія сьогодні й ті, котрі лише створюються, увійдуть в практику, але все ще будуть дорогими технологіями. Почнеться активна робота, щоб зробити їх доступними для багатьох, і тут знадобляться відповідні фахівці…

Slide 3
 
ЗАГАЛЬНА ЛІКАРСЬКА ПІДГОТОВКА
Академія - це живий організм, що
об'єднує в собі не лише навчальну,
але й лікувальну, й науково-дослідну
роботу. Якщо ти готовий вибрати
відповідальну, але прекрасну
професію лікаря, тоді чекаємо
на тебе!
Slide 4
КВК – це не просто гра
а стиль життя,
це не просто команда,
а середовище,
під впливом якого всі в Академії
поділяються на вболівальників і гравців.

 

mci head sm

 wd header

Новини

Дорогі наші студенти! Прийміть щирі вітання зі святом, Днем Студента!
Спартакіада - 2016 в Дарницькому районі Києва, що проводилась...
Новини

Клятва Гіппократа; клятва лікаря України

Клятва Гіппократа - лікарська клятва, яка виражає основоположні морально-етичні принципи поведінки лікаря, а також загальновживана назва клятви, принесеної кожним, хто збирається стати медиком.

Клятви формулюють моральні норми поведінки лікаря та існували ще в Єгипті.

Виникнення клятви значно давніше часу життя Гіппократа: згідно з легендою, клятва сходить до прямих нащадків Асклепія, вона переходила в усному вигляді як сімейна традиція з роду до роду. Записана Гіппократом клятва була вперше в елліністичній Олександрії при Герофілу (Herophіlos, приблизно 300 рік до н.е.) та Еразістраті і стала документом з ІІІ століття до н.е.

Початковий варіант був написаний Гіппократом в V столітті до н. е. на іонійському діалекті старогрецької мови.

Текст клятви на мові оригіналу

(на іонійському діалекті старогрецької мови):

«?μνυμι ?π?λλωνα ?ητρ?ν, κα? ?σκληπι?ν, κα? ?γε?αν, κα? Παν?κειαν, κα? θεο?ς π?ντας τε κα? π?σας, ?στορας ποιε?μενος, ?πιτελ?α ποι?σειν κατ? δ?ναμιν κα? κρ?σιν ?μ?ν ?ρκον τ?νδε κα? ξυγγραφ?ν τ?νδε. ?γ?σασθαι μ?ν τ?ν διδ?ξαντ? με τ?ν τ?χνην τα?την ?σα γεν?τ?σιν ?μο?σι, κα? β?ου κοιν?σασθαι, κα? χρε?ν χρη?ζοντι μετ?δοσιν ποι?σασθαι, κα? γ?νος τ? ω?τ?ου ?δελφο?ς ?σον ?πικριν?ειν ???εσι, κα? διδ?ξειν τ?ν τ?χνην τα?την, χρη?ζωσι μανθ?νειν, ?νευ μισθο? κα? ξυγγραφ?ς, παραγγελ?ης τε κα? ?κρο?σιος κα? τ?ς λοιπ?ς ?π?σης μαθ?σιος μετ?δοσιν ποι?σασθαι υ?ο?σ? τε ?μο?σι, κα? το?σι το? ?μ? διδ?ξαντος, κα? μαθητα?σι συγγεγραμμ?νοισ? τε κα? ?ρκισμ?νοις ν?μ? ?ητρικ?, ?λλ? δ? ο?δεν?. Διαιτ?μασ? τε χρ?σομαι ?φελε?? καμν?ντων κατ? δ?ναμιν κα? κρ?σιν ?μ?ν, ?π? δηλ?σει δ? κα? ?δικ?? ε?ρξειν. Ο? δ?σω δ? ο?δ? φ?ρμακον ο?δεν? α?τηθε?ς θαν?σιμον, ο?δ? ?φηγ?σομαι ξυμβουλ?ην τοι?νδε. ?μο?ως δ? ο?δ? γυναικ? πεσσ?ν φθ?ριον δ?σω. ?γν?ς δ? κα? ?σ?ως διατηρ?σω β?ον τ?ν ?μ?ν κα? τ?χνην τ?ν ?μ?ν. Ο? τεμ?ω δ? ο?δ? μ?ν λιθι?ντας, ?κχωρ?σω δ? ?ργ?τ?σιν ?νδρ?σι πρ?ξιος τ?σδε. ο?κ?ας δ? ?κ?σας ?σ?ω, ?σελε?σομαι ?φελε?? καμν?ντων, ?κτ?ς ??ν π?σης ?δικ?ης ?κουσ?ης κα? φθορ?ης, τ?ς τε ?λλης κα? ?φροδισ?ων ?ργων ?π? τε γυναικε?ων σωμ?των κα? ?νδρ?ων, ?λευθ?ρων τε κα? δο?λων. ? δ θεραπε?? ? ?δω, ? ?κο?σω, ? κα? ?νευ θεραπη?ης κατ? β?ον ?νθρ?πων, ? μ? χρ? ποτε ?κλαλ?εσθαι ?ξω, σιγ?σομαι, ???ητα ?γε?μενος ε?ναι τ? τοια?τα. ?ρκον μ?ν ο?ν μοι τ?νδε ?πιτελ?α ποι?οντι, κα? μ? ξυγχ?οντι, ε?η ?πα?ρασθαι κα? β?ου κα? τ?χνης δοξαζομ?ν? παρ? π?σιν ?νθρ?ποις τ?ν α?ε? χρ?νον. παραβα?νοντι δ? κα? ?πιορκο?ντι, τ?ναντ?α τουτ?ων».

 

Текст клятви латинською мовою

(в скороченому варіанті):

«Per Apollinem medicum et Aesculapium, Hygiamque et Panaceam juro, deos deasque omnes testes citans, mepte viribus et judicio meo hos jusjurandum et hanc stipulationem plene praestaturum.

Illum nempe parentum meorum loco habiturum spondeo, qui me artem istam docuit, eique alimenta impertirurum, et quibuscunque opus habuerit, suppeditaturum.

Victus etiam rationem pro virili et ingenio meo aegris salutarem praescripturum a pemiciosa vero et improba eosdem prohibiturum. Nullius praeterea precibus adductus, mortiferum medicamentum cuique propinabo, neque huius rei consilium dabo. Caste et sancte colam et artem meam.

Quaecumque vero in vita hominum sive medicinam factitans, sive non, vel videro, vel audivero, quae in vulgus efferre non decet, ea reticebo non secus atque arcana fidei meae commissa.

Quod si igitur hocce jusjurandum fideliter servem, neque violem, contingat et prospero successu tarn in vita, quam in arte mea fruar et gloriam immortalem gentium consequar. Sine autem id transgrediar et pejerem contraria hisce mihi eveniam».

 

Текст клятви українською мовою:

«Клянуся Аполлоном-лікарем, Асклепієм, Гігієя і Панакея і всіма богами і богинями, беручи їх у свідки, виконувати чесно, відповідно моїм силам і моєму розумінню, наступну присягу і письмове зобов’язання: вважати навчив мене лікарському мистецтву нарівні з моїми батьками, ділитися з ним своїми статками та в разі потреби допомагати йому в його потребах; його нащадків вважати своїми братами, і це мистецтво, якщо вони захочуть його вивчати, викладати їм безоплатно і без всякого договору; настанови, усні уроки і все інше в навчанні повідомляти своїм синам, синам свого вчителя і учням, пов’язаним зобов’язанням і клятвою за законом медичним, але нікому іншому.

Я направляю режим хворих до їхньої вигоди згідно з моїми силами і моїм розумінням, утримуючись від спричинення всякої шкоди і несправедливості. Я не дам нікому просимо у мене смертельного засобу і не покажу шляху для подібного задуму; точно так само я не вручу ніякій жінці абортивного пессарія. Чисто і непорочно буду я проводити своє життя і своє мистецтво. Я ні в якому разі не буду робити розтину у страждають кам’яною хворобою, надавши це людям, які займаються цією справою. В який би дім я не увійшов, я зайду туди для користі хворого, будучи далекий від усякого навмисного, неправедного і згубного, особливо від любовних справ з жінками і чоловіками, вільними і рабами.

Що б при лікуванні - а також і без лікування - я не побачив або не почув відносно життя людського з того, що не слід коли-небудь розголошувати, я промовчу про те, вважаючи подібні речі таємницею. Мені, непорушно виконуючому клятву, нехай буде дано щастя в житті і в мистецтві і слава у всіх людей на вічні часи, переступати ж і тому хто дає помилкову клятву та буде зворотне цьому».

 

З тих пір текст клятви багаторазово переводився на нові мови, піддавався редагуванню, істотно змінювався зміст клятви.

«Клятва» містить 9 етичних принципів або зобов’язань:

  • зобов’язання перед вчителями, колегами та учнями;
  • принцип неспричинення шкоди;
  • зобов’язання надання допомоги хворому (принцип милосердя);
  • принцип турботи про користь хворого і домінанти інтересів хворого;
  • принцип поваги до життя і негативного ставлення до евтаназії;
  • принцип поваги до життя і негативного ставлення до абортів;
  • зобов’язання про відмову від інтимних зв’язків з пацієнтами;
  • зобов’язання особистого вдосконалення;
  • лікарська таємниця (принцип конфіденційності).

Починаючи з Середньовіччя з оригіналу клятви Гіппократа вирізують десятий принцип, що забороняє загоїтись раба без згоди господаря.

Для свого часу вона була дуже великим досягненням, задаючи високу моральну планку. Тому не випадково, що в християнському світі вона таки була прийнята - з поправками і змінами. Початок змінився: «Нехай буде благословенний Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, який благословенний на віки віків, бо я не брешу».

За повідомленнями преси, в Північній Америці і Європі в 2006 р. текст клятви замінений «професійним кодексом». На думку авторів нового документа, текст, запропонований грецьким лікарем ще дві з половиною тисячі років тому, абсолютно не відображає реалій сьогоднішнього дня: «За часів Гіппократа не було таких важливих принципів роботи медиків, як повага до інших фахівців та право пацієнта на власний вибір. Крім того, лікарі того часу не стикалися з постійними підозрами в непрофесіоналізмі з боку суспільства, влади і журналістів». У новому тексті виключені вимоги щодо неучасті в абортах, хірургічному лікуванні кам’яної хвороби та коректного поводження з рабами.

У Росії «Присяга лікаря Радянського Союзу», затверджена в 1971 р., в середині 1990-х змінилася на «Клятву російського лікаря», а в 1999 році Держдумою був прийнятий і затверджений Президентом РФ. Єльциним підписано новий текст «Клятви лікаря Росії», яку лікарі читають в урочистій обстановці при отриманні диплома.

В Ізраїлі лікарі приносять не клятву Гіппократа, а клятву єврейського лікаря. Це пов’язано з тим, що в традиційному тексті клятви Гіппократа згадуються боги давньогрецького пантеону, що йде врозріз з іудаїзмом, за яким Бог один, і приносити клятви Його ім’ям не можна. Так як в Ізраїлі релігія не відокремлена від держави, у всіх єврейських вузах, що готують лікарів, клятва Гіппократа не використовується. Клятва єврейського лікаря відрізняється від клятви Гіппократа тільки в дрібних деталях, на зразок тих же самих посилань на богів.

В даний час на території США дія Клятви Гіппократа обмежена судовим прецедентом, заснованим на Homeland Securіty Act. У відповідності з цим прецедентом, лікарська допомога терористам і потенційним терористам визнана незаконною експертною допомогою в їх адресу і є кримінально караною.

У ряді випадків традиційна Клятва Гіппократа вступає в протиріччя з вимогами частини суспільства, в тому числі деяких медичних працівників. Зокрема, все частіше обговорюється можливість узаконити евтаназію, яка в корені суперечить традиційній клятві Гіппократа.

Текст клятви лікаря України затверджено Указом Президента України   від 15 червня 1992 року №349 «Про клятву лікаря»:
 

КЛЯТВА ЛІКАРЯ України

«Набувши професії лікаря та усвідомивши важливість обов'язків, що покладаються на мене, в присутності моїх учителів і колег урочисто клянусь:

усі знання, сили та вміння віддавати справі охорони і поліпшення здоров'я людини, лікуванню і запобіганню захворюванням, подавати медичну допомогу всім, хто її потребує;

незмінно керуватися у своїх діях і помислах принципами загальнолюдської моралі, бути безкорисливим і чуйним до хворих, визнавати свої помилки, гідно продовжувати благородні традиції світової медицини;

зберігати лікарську таємницю, не використовувати її на шкоду людині;

додержувати правил професійної етики, не приховувати правди, якщо це не зашкодить хворому;

постійно поглиблювати і вдосконалювати свої знання та вміння, у разі необхідності звертатися за допомогою до колег і самому ніколи їм у цьому не відмовляти, бути справедливим до колег;

власним прикладом сприяти вихованню фізично і морально здорового покоління, утверджувати високі ідеали милосердя, любові, злагоди і взаємоповаги між людьми.

Вірність цій Клятві присягаю пронести через усе своє життя».